Я зрозуміла, ти хотів щоб я дзвонила тобі кожен раз коли шла додому, як робила твоя колишня, коли їй було лячно. Тільки мені не лячно і я не твоя колишня! І навіть не претендую нею бути.
Як тільки уявлю що ти своїм друзям будеш розповідати про мене "А моя колишня..." хочеться врізати тобі в лице. Краще називай мене просто знайомою, або подругою "з якою в нас нічого не вийшло", але навіть якщо ми деякий час зустрічались - я тобі не колишня. І не теперішня. І не майбутня. Я для тебе не існую. Ти навіки зачинив для себе останні брами мого серця, яке до цього ти довгий час охолоджував своєю байдужістю, допоки воно не повернулось в первинний стан крижинки. І це все, це кінець. Ти для мене не і с н у є ш.
P.S. Я знаю вона тобі подобається досі, і можеш не розповідати байки про "стосунки на відстані не для мене", бо тебе переймає її теперішній хлопець, що він не такий гарний як ти, а значить тобі не всеодно.
Прощавай.